Розробка концепції та підготовка до видання Антології текстів українського дисидентського руху

Керівник: Леонід Фінберг

 

За роки незалежності України чимало зроблено для осмислення українського дисидентського руху 1960-80- х років. Вийшли друком чисельні збірки творів Василя Стуса, Валерія Марченка, Зиновія Антонюка, Миколи Руденка та інших. У видавництвах Смолоскип, Фоліо, Дух і Літера тощо видані дуже вражаючі книги спогадів Мирослава Мариновича, Семена Глузмана, Зиновія Антонюка, Йосифа Зісельса, Світлани Кириченко, Василя Овсієнка та інших.

З’явилося декілька досліджень про історію дисидентського руху. В той же час, всі ці видання є першоджерелами, важливими для сучасників подій, але не орієнтованими на наступні покоління. Адже, фундаментальні книги, як правило, читають про свій час, а інші періоди історії людей (не дослідників) цікавлять менше. Надзвичайно важливо аби етос та дискурс, концепти та тези українського дисидентського руху стали значимими для наступного покоління.

Але для цього той доробок текстів, який існує на  сьогодні, необхідно впорядкувати та систематизувати, та представити для наших молодших сучасників. Саме сьогодні, на новому історичному етапі після подій Майдану можливе і більш глибоке осмислення дисидентського руху як передісторії мужності героїв Майдану та війни на Сході України. В світовій практиці існує відповідний досвід: книги, які описують найбільш значимі події національної історії видаються у вигляді антологій.

Школа перекладів з івриту українською мовою

Керівник: Олена Бондаренко

 

В 2017 році школа перекладів перейшла на новий формат роботи. Найбільш здібні студенти, які за попередній рік здобули навички професійно перекладати тексти з івриту почали працювати знад перекладами окремих творів.

Українською перекладені прозові тексти Орлі Кастель-Блюм та поезія Ієгуда Аміхая.
Учасники школи брали участь в перекладацькому семінарі.

Школа перекладів з їдишу українською мовою

Керівник: Наталя Риндюк

В 2017 році школа перекладів перейшла на новий формат роботи. Найбільш здібні студенти, які за попередній рік здобули навички професійно перекладати тексти з їдишу почали працювати над перекладами окремих творів.
Найбільшим досягненням роботи Школи став переклад Шолом-Алейхема «Тев’є Молочник» (Олександра Уралова), який вийшов друком у видавництві «Знання». Це перший в українській історії переклад, оскільки за радянських часів, Шолом Алейхема, та й не тільки його, частіше переказували ніж перекладали. Обсяг книги майже на чверть більше ніж його радянський аналог. Перекладачка працює над наступними творами автора. Ще однією перемогою стала книга Менделя Ошеровича «Як живуть люди в Радянській Росії» про голод – переклад публікацій газети «Форвардз» 30-их років. Перекладені також твори Давида Бергельсона, Дебори Фогель, Іцхока-Лейбуша Переца та ін.
Цього року також функціонував перекладацький семінар для учасників Шкіл перекладів з
івриту та їдишу, на якому виступали Володимир Каденко, Олександра Уралова, Андрій Павлишин, Леся Лисенко, Наталя Комарова. Лектори продемонстрували учасникам програми особливості перекладу, які, в першу чергу, залежать від філософії і теорії перекладу, а не лише від особливості мов.

Підготовка та видання підручника з арамейської мови Дмитра Цоліна «Арамейська мова біблійних текстів і Тарґума Онкелоса»

Керівник: Леонід Фінберг

 

Ця книга є практичним підручником із вивчення арамейської мови Біблії та Тарґума Онкелоса. Вона містить не лише необхідні теоретичні знання з фонології, морфології та синтаксису, а й вправи, які допоможуть краще засвоїти вивчений матеріал. Наприкінці кожного розділу запропоновано екскурс в історичну граматику, в якому показано зміни граматичних форм порівняно з іншими семітськими мовами. Підручник зацікавить студентів та викладачів, а також усіх, хто вивчає арамейську мову.

Автор – доктор філологічних наук, доцент Національного університету «Острозька академія» Дмитро Цолін.

Підготовка та видання книги Зиґмунта Баумана та Леонідаса Донскіса «Плинне зло. Життя без альтернатив»

Керівники: Леонід Фінберг, Анастасія Негруцька

 

Нова книжка британського соціолога Зиґмунта Баумана та литовського політолога Леонідаса Донскіса є продовженням їхньої збірки «Моральна сліпота». У формі інтелектуального діалогу автори розмірковують над тим, що таке зло, досліджують його форми та способи виявлення у сучасному світі.

У центрі уваги опинилася новизна зла, його постійні зміни, феномен «адіафоризації» як відмови від моральної оцінки. На думку філософів, сучасний світ перетворюється на світ, у якому відбувається відродження фаталістичної та детерміністської концепції маніхейства.

Автори розмірковують над постімперським розвитком країн Східної та Центральної Європи (зокрема країн Балтії): наслідками спустошливого соціального експерименту. Окремий розділ книжки присвячено драматичному військовому протистоянню Росії з Україною, осмисленому в контексті від кафкіанства (стале зло) до орвеліанства (плинне зло, яке вербує прихильників).