Відеомарафон “Друга світова війна – 75 років потому: дослідження та роздуми українських інтелектуалів”

4 травня розпочався відеомарафон «Друга світова – 75 років потому». Українські історики, філософи, літератори, митці поділяться своїми міркуваннями про події того часу та їхній вплив на сьогодення в Україні та світі. Проєкт підготовано видавництвом «Дух і літера» спільно з UKRLIFE.TV за сприяння Українського інституту національної пам’яті. Медіапідтримку проєкту надає NV.

В суспільній свідомості досі поширені міфи, які впродовж декількох поколінь підживлювалися мас-медіа, книгами, фільмами, ритуалами свят тощо. Вони увійшли навіть у мову сучасників, підміняючи адекватні теорії та концепти. Другу світову війну називали “Великою Вітчизняною” попри те, що вона була такою далеко не для всіх радянських людей. Хронологію війни теж було сфальсифіковано: ігнорувався її початок у 1939 році, коли нацисти та Совєти вторглися на території незалежних країн. Його заступав 1941 рік – початок німецько-радянської війни. І хоча в останні десятиліття в Україні поступово поширюються прийняті у західному світі практики пам’яті про Другу світову, ми ще далекі від їхнього засвоєння усім суспільством. Тому так важливо, щоб думки науковців та громадських діячів поширювалися за допомогою подібних проєктів.

«Фальсифікація подій минулого в наші дні потужно продовжується та розвивається путінським режимом як основна ідеологема “русского мира”, включаючи ідеологічне обґрунтування російської війни проти України. Ці причини спонукали нас звернутися до низки українських інтелектуалів – істориків, філософів, соціологів, літераторів, митців – із пропозицією поділитися своїми роздумами про Другу світову та її вплив на сьогодення. Проєкт дає можливість представити український погляд на ті події як альтернативу різним формам неправди та міфотворення», – пояснює керівник проєкту, головний редактор видавництва «Дух і Літера» Леонід Фінберг.

Щоденно на YouTube-каналі UKRLIFE.TV публікуватимуться відеомонологи, зібрані тематично в чотири розділи: «Спогади», «Незнана історія», «Вплив на сьогодення» та «Вільні роздуми». Загалом проєкт налічує понад три десятки виступів.

«Історія, якщо це не пропаганда, несумісна з монополією на істину, – зазначає генеральна продюсерка UKRLIFE.TV Людмила Немиря. – Мій дідусь пройшов війну. Для нього вона була Великою Вітчизняною. Факти, які стали публічними в останні десятиліття, дають змогу по-новому подивитися на цю велику кровопролитну війну. Я переконана, що дискусії триватимуть ще багато років. Кожен повинен мати право на власні погляди, з яких складається спільна пам’ять».

__________________________________

Спікери проєкту:

 

«Спогади»

 

  • Юрій Прохасько, літературознавець, перекладач, психоаналітик, науковий співробітник Інституту літератури НАН України

«Безмір Другої світової та її наслідків у родинному вимірі»

  • Борис Херсонський, психолог, поет, перекладач, ректор Київського інституту сучасної психології та психотерапії

«Інваліди Другої світової: пам’ять і поезія»

  • Ахтем Сеітаблаєв, кінорежисер, актор, директор культурного простору «Кримський Дім»

«Війна і депортація кримськотатарського народу»

  • Максим Стріха, доктор фізико-математичних наук, письменник, перекладач, заступник Міністра освіти і науки України (2008–2010 та 2014–2019)

«Дискурси трагедії в сімейних історіях»

  • Дмитро Чекалкин, перекладач, продюсер, дипломат, 1-й секретар Посольства України в Ізраїлі (1992–1996)

«З родинних спогадів про війну»

  • Оля Гнатюк, історикиня, літературознавиця, перекладачка, професорка Варшавського університету та Києво-Могилянської академії

«Пам’ять замість параду»

__________________________________

 

«Незнана історія»

 

  • Ярослав Грицак, доктор історичних наук, професор Українського католицького університету

«Український вимір Другої світової війни»

  • Олена Стяжкіна, докторка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту історії України НАН України, письменниця

«Друга світова: постколоніальна оптика»

  • Владислав Гриневич, доктор політичних наук, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України

«Сталінський імперіалізм у Другій світовій війні»

  • Тетяна Пастушенко, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту історії України НАН України

«Радянські військовополонені Другої світової війни»

  • Тамара Вронська, докторка історичних наук, провідна наукова співробітниця Інституту історії України НАН України

«Невідомі жертви війни: “оточенці” Червоної армії»

  • Анна Прохорова, соціологиня, заступниця директора Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства Києво-Могилянської академії

«Мотивації порятунку євреїв під час Голокосту»

  • Юрій Скіра, кандидат історичних наук, керівник проєктів Центру дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя Українського католицького університету

«Порятунок євреїв у монастирях Української греко-католицької церкви»

  • Тетяна Пастушенко, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту історії України НАН України

«Доля “остарбайтерів”»

  • Всеволод Стеблюк, заслужений лікар України, доктор медичних наук, у 2014 р. – начальник медичної служби батальйону «Миротворець», учасник боїв під Іловайськом, кавалер ордена «Народний герой України»

«Нацистські медичні експерименти під час війни»

  • Іван Патриляк, доктор історичних наук, професор, декан історичного факультету Київського національного факультету ім. Тараса Шевченка

«Український визвольний рух під час Другої світової війни»

__________________________________

 

«Вплив на сьогодення»

 

  • Євген Головаха, доктор філософських наук, заступник директора Інституту соціології НАН України

«Зміни у глобальній системі цінностей після Другої світової війни»

  • Максим Віхров, соціолог, заступник головного редактора журналу «Український тиждень»

«Культ Перемоги в підготовці Донбасу до російської агресії»

  • Олена Стяжкіна, докторка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту історії України НАН України, письменниця

«Неочікувані наслідки Другої світової для України»

  • В’ячеслав Ліхачов, історик, політолог, керівник Групи моніторингу прав національних меншин, провідний експерт з питань антисемітизму Асоціації єврейських організацій та громад України

«Тема Голокосту в політиці Ізраїлю та Росії»

  • Андрій Павлишин, історик, перекладач, викладач Українського католицького університету, співзасновник Форуму видавців у Львові

«Втрачені культури польського та єврейського Львова»

  • Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам’яті, кандидат філософських наук

«Моделі пам’ятання: “Ніколи знову” vs “Можем повторить”»

  • Ігор Винокуров, історик, науковий співробітник Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА

«“Священна війна”: сталінський міф і його російська реінкарнація»

  • Мирослав Маринович, проректор Українського католицького університету, президент Інституту релігії та суспільства УКУ, філософ, член-засновник Української гельсінської групи, політв’язень комуністичного режиму

«Неспокутувані злочини комунізму та відродження російського імперіалізму»

__________________________________

 

«Вільні роздуми»

 

  • Сергій Буковський, кінорежисер-документаліст, народний артист України, лавреат Шевченківської премії (за телевізійний цикл «Війна: Український рахунок»)

«Крихкість візуальних свідчень про війну»

  • Владислав Троїцький, театральний режисер, драматург, актор, керівник Центру сучасного мистецтва «Дах», президент міжнародного фестивалю сучасного мистецтва ГогольFest, лавреат Шевченківської премії

«Образи Другої світової в перспективі зміни поколінь»

  • Ірина Берлянд, філософиня, культурологиня, громадська діячка

«Офіційна та колективна пам’ять про Другу світову»

  • Євген Захаров, голова правління Української гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи

«Друга світова: інтелектуальні виклики сьогодення»

  • Марк Бєлорусець, перекладач німецької та австрійської літератури, лавреат Премії Австрійської Республіки для перекладачів

«Війна і поезія»

  • Олександр Сушко, політолог, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження»

«9 травня: свято без майбутнього»

  • Тарас Возняк, головний редактор незалежного культурологічного часопису «Ї», директор Львівської національної галереї мистецтв ім. Бориса Возницького

«Війна як “норма” і мир як “аномалія” у модерній Європі»

  • Данило Яневський, доктор історичних наук, журналіст, телеведучий

«Війна радянська, війна американська, війна батьків»

  • Маріанна Кіяновська, поетка, літературознавиця, перекладачка, лавреатка Шевченківської премії (за книгу поезій «Бабин Яр: Голосами»)

«Друга світова в ряду катастроф XX століття»

__________________________________

Над проєктом працювали:

  • Леонід Фінберг, головний редактор видавництва «Дух і Літера», керівник проєкту;
  • Людмила Немиря, генеральна продюсерка інтернет-каналу UKRLIFE.TV;
  • Ігор Винокуров, провідний спеціаліст Центру юдаїки НаУКМА, менеджер проєкту;
  • Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам’яті.

__________________________________

Відкриття виставки “З історії єврейських театрів: Україна, ХХ століття”


Єврейські театри були невід’ємною частиною культури в Україні. Однак вже до 1950 року радянська влада змусила театри припинити своє існування. У Києві відкрили ексклюзивну виставку, на якій представлені афіші на ідиш, яким майже 100 років, раритетні фото та ескізи до костюмів. Більше про це – дізнавайтеся у відео.

Джерело: Ой вей: UA, 10 жовтня 2019.

Їдишські сюжети сучасної України

Леонід Фінберг (Київ, Україна).

Виступ на конференції з мови та культури їдиш (Чернівці, 8 серпня 2018 р.).

Їдишські сюжети сучасної України.

 

Підготовка та проведення виставки робіт Ольги Рапай-Маркіш та видання альбому-книги спогадів про майстриню «Ольга Рапай-Маркіш: життя та творчість» (видавницво «Дух і Літера»)

Керівник: Леонід Фінберг

 

Ольга Рапай-Маркіш (1929–2012) – донька розстріляного у справі Єврейського антифашистського комітету поета і драматурга Переца Маркіша і репресованої як «член родини зрадника Батьківщини» філолога Зінаїди  Йоффе, падчерка розстріляного за «український націоналізм» мовознавця і перекладача Бориса Ткаченка. Вона сама пережила заслання і поразку в правах, розділила трагічну долю безлічі своїх сучасників.

Проте самі твори Ольги Рапай у дивний спосіб суперечать її біографії, ніби кидають їй виклик — і водночас є невіддільними від її долі. Світ кераміки Рапай – це чудове й унікальне переплетіння традицій і казки, міфології і побуту. Це яскравий світ, де поряд у злагоді живуть люди, тварини, птахи і фантастичні істоти.

Створення Віртуального музею Василя Стуса

Керівники: Дмитро Стус, Олексій Сігов, Леонід Фінберг

 

Постать Василя Стуса, як мало кого іншого, дає для цього багатий матеріал, адже поет був
причетний до всіх найважливіших процесів і больових точок нашої історії в другій половині
минулого століття. Віртуальний музей представляє історію життя і творчості Василя Стуса в контексті історичних, політичних і культурних подій ХХ століття, показує особистість через репліки друзів і ворогів, рукописи і речі, вчинки і щоденникові записи, живі голоси й
мистецькі інтерпретації.

Віртуальний інтерактивний музей – це вікно в приватний світ людини і водночас – частина
великої історії, що складається з мікроісторій реальних людей. У Віртуальному музеї автори планують показати, як XX століття впливало на формування Василя Стуса і як сам поет впливав і продовжує впливати на український соціум своїми творами, вчинками і, врешті, самою присутністю. Такий погляд на історію дає змогу глибше зрозуміти причини того, що відбувається в Україні та її культурі сьогодні, а також запропонує молоді приклади пошуку себе у світі.

Музей Василя Стуса існуватиме у віртуальній формі: кожен відвідувач зможе побачити Стусові рукописи, приватні речі та фотографії, почути його голос та найцікавіші мистецькі інтерпретації його творчості. Передбачено й зворотний зв’язок із відвідувачами, – старшокласниками, студентами, вчителями та викладачами – аби пріоритетно висвітлювати та пояснювати найцікавішу для них інформацію.