Галицькі праведники (розмова з Юрієм Скірою про книгу “Покликані: Монахи Студійського Уставу та Голокост”)

Кандидат історичних наук, магістр ЛНУ ім. Івана Франка Юрій Скіра під час навчання на Магістерській програмі з екуменічних наук УКУ зацікавився постаттю Климентія Шептицького. Спочатку він планував зосередитися на якомусь аспекті життя Шептицького — і його зацікавила участь Блаженного у порятунку євреїв під час Другої світової війни. Та занурившись глибше в це питання, стало зрозуміло, що через брак джерел неможливо написати працю, присвячену тільки участі Климентія Шептицького в порятунку євреїв. В процесі роздумів над розширенням теми Юрій звернув увагу на те середовище, з якого походив Климентій Шептицький — а саме на монахів Студійського уставу. (more…)

У пам’ять про художника Якима Левіча (1933–2019)

Минулого тижня на 87-му році життя залишив цей світ Яким Левіч, один із найяскравіших художників українського мистецького андеграунду 1960–80-х років, книжковий ілюстратор, співтворець пам’ятника скорботи “Менора” у Бабиному Яру.

Ми сумуємо разом з усіма, кому дорогі твори Митця, і берегтимо світлу пам’ять про нього.

Минулоріч наукова співробітниця нашого Центру Елена Андреева взяла в Якима Левіча глибоке і надзвичайно цікаве інтерв’ю, яке ми вперше публікуємо для вас сьогодні.

Разговор с Акимом Левичем (2018)

Во время войны мы были в эвакуации в Ташкенте. Там в это время было довольно много интеллигенции – из Петербурга, Москвы. Я уже тогда начинал рисовать. Мама взяла мои рисунки и отнесла в Ташкентский дворец пионеров, Там старик – художник ленинградский, посмотрел на мои рисунки: «Я обязательно хочу с ним встретиться. Через неделю я буду не так занят». И через неделю, мы с мамой пришли. А его ассистентка говорит: «Он умер» (more…)

Станіслав Цалик. Єврейські письменники – мешканці РОЛІТу

Презентація книги Олени Стяжкіної “Стигма окупації”

Незважаючи на літні відпустки, зала Книгарня “Є”, де ми презентували книгу Олени СтяжкіноїСтигма окупації: Радянські жінки у самобаченні 1940-х років“, виявилася переповненою, а дискусія про людину між тоталітарними режимами і про ремесло сучасного історика була справжньою інтелектуальною насолодою.

“Я відчула біль – біль, який йде від кожної сторінки в цій книжці, бо це пише людина, яка перекинула місточок між окупацією Другої світової і тією окупацією, яка є зараз”, – розповіла історикиня Тамара Вронська.

(more…)

Ісаак Бабель. Карл-Янкель. Переклала Катерина Сінченко

“Шакал стогне, коли він голодний, у кожного дурня вистачає глупоти для смутку, і лише мудрець роздирає сміхом завісу буття”, – говорить житомирський раббі у “Конармії” Ісаака Бабеля.

Нині ми вшановуємо 125-річчя від дня народження Бабеля. Великого сина Одеси, який все життя умів чути біль ближнього, але мав дар віднайти у трагічному парадоксально смішне – і прагнув, щоб разом із ним посміхалися інші. (more…)