Діалог під наглядом: епістолярії Євгена Сверстюка на «Книжковому арсеналі»


Інтимний діалог на трьох – листування колишнього радянського політв’язня Євгена Сверстюка з дружиною Валерією Андрієвською під час перебування дисидента в ув’язненні презентували у рамках «Книжкового арсеналу» у Києві. Цього тижня представили перший том, до осені планують видати другий.

Перший том видання «Євген Сверстюк – Валерія Андрієвська. Листи в неволі» присвячений періоду з 1973 до 1978 року, коли Сверстюк відбував покарання в таборах у Пермській області. Другий том, який планують видати до осені, – періоду заслання у 1979-1983 роках.

«Це буде перша книга, де життя в ті жахливі часи, коли пан Євген був чи в засланні, чи в тюрмі, буде представлена як діалог із його дружиною, як діалог людей, які підтримували один одного впродовж років і десятиліть», – розповів головний редактор видавництва «Дух і літера» Леонід Фінберг.

За цей період Євген Сверстюк і Валерія Андрієвська написали одне одному близько 600 листів.

«З чого все почалося – одного разу, одного вечора, перебуваючи у помешканні Євген Сверстюка, це років 2 тому – вже пан Євген тоді відійшов у кращі світи, я побачила на журнальному столику один друкований аркушик і почала читати… – згадує упорядник проекту Олена Голуб. – Прочитавши рядки, мене пройняла блискавка – це ж розкішне листування, яке має бути видане».

Третій читач – КДБ

Редактор книги Олексій Сінченко акцентує: видання є насамперед науковим, текст супроводжується покажчиками та коментарем. Книга, за словами Сінченка, є своєрідною енциклопедією побуту у 12-річному вимірі, вона «насичена голосами часу, атмосферою».

«Сверстюк колись говорив, що листування зеків – це специфічне листування, – зазначає редактор. – Тому що в абсолютно прозорому тексті, де актуалізовані якісь побутові деталі, йдеться насправді про речі, які дуже важко вловити нам, незаангажованим читачам. В цих прозорих текстах багато напівтонів. І в цьому листуванні завжди був присутній третій – це КДБ, яке прочитувало ці листи».

Упорядник проекту Олена Голуб звертає увагу на те, що свої листи до дружини Євген Сверстюк не починав з «Добрий день, мої любі!» чи «Здраствуйте!», а вміщував якийсь філософський роздум. «У звертанні до сина чи доньки він сприяє формуванню морально-етичних критеріїв, літературного і загалом художнього смаку: «Вдома треба вчити нашу доньку дивитись на нашу бібліотеку. Наприклад, от у 6 томах Кант, татів філософ, він вчить ідеалізму…» – розповідає Голуб із посиланням на епістолярії.

Редактор Олексій Сінченко розповідає, що у листах практично нема мови про всі ті труднощі, яких довелося зазнати Сверстюку в ув’язненні. «Скільки разів він брав участь у голодуванні, скільки разів він потрапляв в карцер, скільки разів він позбавлявся побачення з дружиною – і це все ніби виноситься в лапки, але гіпертекст дає можливість це актуалізувати», – каже Сінченко.

Ще один колишній політв’язень, публіцист Мирослав Маринович розповів, що на 36-й зоні, де Євген Сверстюк відбував покарання, була спеціальна кімната, де у вільний час в’язням дозволяли читати й писати. «Пан Євген не просто сидів – він царював у тій кімнаті. Він клав перед собою папір, він священно діяв. Знаєте, він так писав – важко передати словами це враження від його писанини», – пригадує Маринович.

У 1972 році Євгена Сверстюка заарештували за поширення самвидаву і засудили до 7 років таборів і 5 років заслання. У незалежній Україні – один із учасників ініціативної групи «Першого грудня».

Євген Сверстюк помер у грудні 2014 року.

Наталія Петрук

Джерело: Радіо Свобода. – 2017. – 19 травня.

“Без озлоблення, без ненависті”: Про щоденник Етті Гіллесум, яка загинула в концтаборі Аушвіц у 1943 році

Перекладачка з нідерландської Наталія Карпенко розповіла UKRLIFE.TV про книжку “Без озлоблення, без ненависті. Щоденник Етті Гіллесум, 1941–1943”, яка нещодавно вийшла у видавництві “Дух і Літера”. У книзі – вражаюча історія єврейської жінки з Нідерландів, яка загинула у концтаборі Аушвіц у 1943 році.

Леонід Фінберг. Остання Барикада

«Остання Барикада» з Олесем Донієм — найґрунтовніша програма про українську культуру.

Концепція програми включає обговорення проблем та успіхів української культури із запрошеними гостями, а це: відомі українські та закордонні митці, журналісти, актори, музиканти, художники, культурологи та усі хто залучений до творення та поширення української культури.

Леся Шевцова. Відкриваючи себе ближньому (рец. на кн.: Господи, Ти відкриєш уcта мої… Йосиф Зісельс у розмовах з Ізою Хруслінською)

В мире заочной коммуникации смайлами, мемами и эсэмэсками открыться кому-то совсем непросто. Ведь твое сообщение — лишь одна из многих вкладок на экране гаджета, заменяющего живое общение. И как хорошо, что среди нас есть те, кто хочет слушать, и те, кто, открывая свои уста, открывает и душу. Иза Хруслинская и Иосиф Зисельс почти на четырехстах страницах закрываются в воспоминаниях и рефлексиях, чтобы открыться друг другу и читателю. А он, читатель, отложив смартфон и взяв в руки книгу, сможет поговорить с двумя незаурядными личностями и, что самое важное, с самим собой. (more…)

Як Шолом-Алейхем зробив Київ всесвітньо відомим містом? – Олександра Уралова

В рамках спільного проекту каналу UKRLIFE.TV та видавництва «Дух і Літера», студію відвідала Олександра Уралова, яка розповіла про свій переклад творів Шолома Алейхема.