Двотомнику творів Осипа Мандельштама — бути! Більше того, ми вже очікуємо ці книги з друку. На сайті можна підписатися на оновлення: як тільки книга стане доступною, вам прийде сповіщення.
Продовжуємо розкривати деталі щодо нашого фестивалю “Пам’яті Великого Майстра. Целанівські читання в Україні”!
У рамках фестивалю (24.09-26.09) відбудеться онлайн-виставка “Полічи миґдаль” берлінської художниці Гельґи фон Льовеніх за мотивами творів Пауля Целана. Ми також готуємо альбом-каталог (білінгва) до виставки. Одна з робіт художниці представлена у цьому дописі.
Цей проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду.
Анонсуємо фестиваль “Пам’яті Великого Майстра. Целанівські читання в Україні”! #запідтримкиУКФ
(Незабаром розкриємо усі деталі.)
Пауль Целан — німецькомовний поет і перекладач єврейського походження. Народився у Чернівцях (румунського підданства). Освіту здобував у Сорбонні, германістику та мовознавство. Найвідоміший вірш Пауля Целана — “Фуга смерті”
Чорне дійво світання ми п’ємо його вечорами
ми п’ємо його вдень і зрання ми п’ємо його уночі
ми п’ємо і п’ємо
ми копаєм могилу в повітрі там лежати нетісно
В цім домі живе чоловік він змій приручає він пише
він пише в Німеччину смерком твоя золотиста
коса Маргарито
він пише отак і виходить надвір і виблискують зорі
він посвистом псів своїх кличе
він свистить і скликає євреїв своїх і велить їм
копати могилу в землі
він наказує нам грайте хутко до танцю
Чорне дійво світання ми п’ємо тебе уночі
ми п’ємо тебе зрання і вдень ми п’ємо тебе вечорами
ми п’ємо і п’ємо
В цім домі живе чоловік він змій приручає він пише
він пише в Німеччину смерком твоя золотиста
коса Маргарито
Твоя попеляста коса Суламіт ми копаєм могилу в повітрі
там лежати не тісно
Він гукає ви перші копайте-но глибше ви другі співайте і грайте
він вийма з кобури залізяку він розмахує нею очі його голубі
глибше вганяйте лопати ви перші ви другі продовжуйте грати
до танцю
Чорне дійво світання ми п’ємо тебе уночі
ми п’ємо тебе вдень і зрання ми п’ємо тебе вечорами
ми п’ємо і п’ємо
в цім домі живе чоловік твоя золотиста коса Маргарито
твоя попеляста коса Суламіт він змій приручає
Він гукає смерть потребує ніжнішої гри
смерть це з Німеччини майстер
він гукає жагливіш водіте смичками тоді ви полинете димом
в повітря
тоді ви могилу дістанете в хмарах там лежати нетісно
Чорне дійво світання ми п’ємо тебе уночі
ми п’ємо тебе вдень смерть це з Німеччини майстер
ми п’ємо тебе вечорами і зрання ми п’ємо і п’ємо
смерть це з Німеччини майстер очі його голубі
він поцілить свинцевою кулею прямо в серце тобі
в цім домі живе чоловік твоя золотиста коса Маргарито
він спускає на нас своїх псів він дає нам могилу в повітрі
він змій приручає і марить смерть це з Німеччини майстер
твоя золотиста коса Маргарито
твоя попеляста коса Суламіт
(1948)
Переклад вірша з німецької Петра Рихла.
Цей проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду.
4 травня розпочався відеомарафон «Друга світова – 75 років потому». Українські історики, філософи, літератори, митці поділяться своїми міркуваннями про події того часу та їхній вплив на сьогодення в Україні та світі. Проєкт підготовано видавництвом «Дух і літера» спільно з UKRLIFE.TV за сприяння Українського інституту національної пам’яті. Медіапідтримку проєкту надає NV.
В суспільній свідомості досі поширені міфи, які впродовж декількох поколінь підживлювалися мас-медіа, книгами, фільмами, ритуалами свят тощо. Вони увійшли навіть у мову сучасників, підміняючи адекватні теорії та концепти. Другу світову війну називали “Великою Вітчизняною” попри те, що вона була такою далеко не для всіх радянських людей. Хронологію війни теж було сфальсифіковано: ігнорувався її початок у 1939 році, коли нацисти та Совєти вторглися на території незалежних країн. Його заступав 1941 рік – початок німецько-радянської війни. І хоча в останні десятиліття в Україні поступово поширюються прийняті у західному світі практики пам’яті про Другу світову, ми ще далекі від їхнього засвоєння усім суспільством. Тому так важливо, щоб думки науковців та громадських діячів поширювалися за допомогою подібних проєктів.
«Фальсифікація подій минулого в наші дні потужно продовжується та розвивається путінським режимом як основна ідеологема “русского мира”, включаючи ідеологічне обґрунтування російської війни проти України. Ці причини спонукали нас звернутися до низки українських інтелектуалів – істориків, філософів, соціологів, літераторів, митців – із пропозицією поділитися своїми роздумами про Другу світову та її вплив на сьогодення. Проєкт дає можливість представити український погляд на ті події як альтернативу різним формам неправди та міфотворення», – пояснює керівник проєкту, головний редактор видавництва «Дух і Літера» Леонід Фінберг.
Щоденно на YouTube-каналі UKRLIFE.TV публікуватимуться відеомонологи, зібрані тематично в чотири розділи: «Спогади», «Незнана історія», «Вплив на сьогодення» та «Вільні роздуми». Загалом проєкт налічує понад три десятки виступів.
«Історія, якщо це не пропаганда, несумісна з монополією на істину, – зазначає генеральна продюсерка UKRLIFE.TV Людмила Немиря. – Мій дідусь пройшов війну. Для нього вона була Великою Вітчизняною. Факти, які стали публічними в останні десятиліття, дають змогу по-новому подивитися на цю велику кровопролитну війну. Я переконана, що дискусії триватимуть ще багато років. Кожен повинен мати право на власні погляди, з яких складається спільна пам’ять».
__________________________________
Спікери проєкту:
«Спогади»
Юрій Прохасько, літературознавець, перекладач, психоаналітик, науковий співробітник Інституту літератури НАН України
Юрій Скіра,кандидат історичних наук, керівник проєктів Центру дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя Українського католицького університету
Всеволод Стеблюк,заслужений лікар України, доктор медичних наук, у 2014 р. – начальник медичної служби батальйону «Миротворець», учасник боїв під Іловайськом, кавалер ордена «Народний герой України»
В’ячеслав Ліхачов, історик, політолог, керівник Групи моніторингу прав національних меншин, провідний експерт з питань антисемітизму Асоціації єврейських організацій та громад України
Мирослав Маринович,проректор Українського католицького університету, президент Інституту релігії та суспільства УКУ, філософ, член-засновник Української гельсінської групи, політв’язень комуністичного режиму
Сергій Буковський, кінорежисер-документаліст, народний артист України, лавреат Шевченківської премії (за телевізійний цикл «Війна: Український рахунок»)
Владислав Троїцький,театральний режисер, драматург, актор, керівник Центру сучасного мистецтва «Дах», президент міжнародного фестивалю сучасного мистецтва ГогольFest, лавреат Шевченківської премії