Терміново: поет Мойсей Фішбейн потребує допомоги на операцію

Поет, перекладач, член Українського ПЕН Мойсей Фішбейн уже третій тиждень перебуває в лікарні в тяжкому стані. Він потребує допомоги для проведення операції за кордоном та подальшої реабілітації. З цією метою його колеги з Українського ПЕН ініціювали збір коштів.

Переказати кошти на допомогу письменнику можна на гривневий рахунок Українського ПЕН.

Реквізити:

ГО “УКРАЇНСЬКИЙ ОСЕРЕДОК МІЖНАРОДНОГО ПЕН-КЛУБУ”
АТ КБ “ПРИВАТБАНК”
МФО банку 320649
N рахунку UA603206490000026008052745589
ЄДРПОУ організації 39829861
Призначення платежу – цільова благодійна допомога на лікування Мойсея Фішбейна (more…)

Графічна біографія Анни Франк вперше українською мовою. Інтерв’ю співробітниці Центру юдаїки про особливості видання

4 листопада 2019 року в Києві було презентовано графічну біографію Анни Франк вперше українською мовою. Книга вийшла друком у видавництві «Дух і Літера».

(more…)

Промова керівника видавничого проекту “Постаті культури” Олексія Сінченка на врученні премії “За збереження історичної пам’яті” ім. Леся Танюка

Шановні пані Нелю й пані Оксано*!
Шановне товариство!

Ім’я Леся Танюка я відкрив для себе випадково, взявши у своїй Богуславській шкільній бібліотеці двотомник творів Миколи Куліша. Відкрив разом з іменем Юрія Шевельова. Тоді це були для мене лише імена авторів, чиї супровідні статті до цього видання вразили глибиною і дали відчуття якоїсь культурної висоти. Незнаної мені висоти. Тоді я ще не знав, як тісно обидва імені увійдуть у моє життя.

Це сталося завдяки родині Романа Корогодського й Оксани Ящишин. Знайомство з ними стало визначальним, бо вони ввели мене у символічне «коло друзів Юрія Шевельова», до якого належали і Лесь Танюк, і Михайлина Коцюбинська, і Євген Сверстюк, і Елеонора Соловей, і багато інших, на чиїх виступах і текстах я зростав та формував власне розуміння культури.

Саме тоді я збагнув, усупереч іншим культурним віянням, що побудова культури на розривах, поза традицією – шлях до невігластва, який не здатен відповісти на питання: «Хто я? Звідки? Куди прямую?» Лише за умови, що індивід узалежнює своє ego від культурної традиції, остання здатна виповнити його багатоголоссям і перетворити на особистість – особистість, для якої існуватиме поняття культурного авторитету. Невизнавання ж такого авторитету – це пошлість, інстинктивне бажання неосвічених знищити культуру. (more…)

In memoriam: Володимир Панченко

Перші дні без Володимира Панченка… Ще не можемо уповні усвідомити і змиритися з тяжкою втратою. Блискучий літературознавець, письменник, професор Києво-Могилянської академії й наш дорогий автор “Повісті про Миколу Зерова“, один із тих, хто 1991 року голосував у парламенті за Акт проголошення Незалежності, відійшов у вічність у День захисника України.

“Всі його книжки дуже схожі на нього – вони розумні, літературно артистичні і за кожною, як і за ним особисто, вгадується ціла бібліотека, до котрої він тягнувся своїм спраглим і сміливим розумом, – пише про Володимира Євгеновича Михайло Слабошпицький. – Він мужньо йшов до кінця своїх днів, все знаючи наперед”.

(more…)

Відкриття виставки “З історії єврейських театрів: Україна, ХХ століття”


Єврейські театри були невід’ємною частиною культури в Україні. Однак вже до 1950 року радянська влада змусила театри припинити своє існування. У Києві відкрили ексклюзивну виставку, на якій представлені афіші на ідиш, яким майже 100 років, раритетні фото та ескізи до костюмів. Більше про це – дізнавайтеся у відео.

Джерело: Ой вей: UA, 10 жовтня 2019.