Порятунок єврейських дітей в студитських монастирях

Керівник: Яков Яковенко

 

Однією з найгуманніших сторінок Голокосту є історія про порятунок єврейських дітей в монастирях студитів. За різними свідченнями, від 100 до 200 дітей були врятовані там.

На жаль, ця історія практично не вивчена дослідниками. Якісь відомості про події розсіяні у спогадах українців та євреїв, але до цих пір немає жодного серйозного дослідження. Серед врятованих монахами були такі відомі люди, як, наприклад, пан Адам Ротфельд, польський політик і громадський діяч, екс-міністр закордонних справ Республіки Польща.

Проект полягає у зборі та описі всіх доступних спогадів і документів тих, хто рятував і тих, кого рятували, що були опубліковані на різних мовах (українській, польській, івриті та ідиш), і ще не опублікованих. Були виявлені, зібрані і описані свідоцтва (усні розповіді) самих врятованих і свідків тих подій, або їхніх дітей. Деякі з цих матеріалів були знайдені в колекціях Центру, а також – в колекціях Українського Католицького Університету, Меморіального комплексу Яд Вашем, в документах Рабина Курта Левіна, мемуари якого ми
опублікували в 2007 році, в документах Адама Ротфельда.

Знайдені матеріали були перекладені українською мовою та впорядковані.

Видавничий проект «Бібліотека спротиву. Бібліотека надії»

Керівники: Леонід Фінберг, Анастасія Негруцька

Ідея видавничого проекту «Бібліотека спротиву, бібліотека надії» виникла  як спроба допомогти сучасникам у розумінні історії та сьогодення. У суспільстві все ще домінують радянські версії історії, де більшовицький переворот називається Великою жовтневою соціалістичною революцією, московська окупація України – громадянською війною, а Друга світова війна – Великою Вітчизняною тощо. До цієї відпрацьованої десятиліттями брехні додається новітня концепція «русского мира» – агресивна ідеологія сучасного російського шовінізму.

Альтернативою цьому є світова історична думка – тексти провідних науковців, для яких правда та історичне знання на рівні методологій часу є абсолютними цінностями. Книги, які відповідають цим критеріям, складуть основу Бібліотеки. Окрім того, до неї увійдуть мемуарні тексти, які стали знаковими для відображення подій минулого століття. По можливості ми хочемо охопити ХХ ст., хоча у деяких випадках історичні рамки Бібліотеки будуть розширені.

Проект здійснюватиметься разом з колегами, які розділяють цю концепцію. Домінанти Бібліотеки – це сторінки історії Східної Європи, українська історія та взаємини з Росією.
Бібліотека включатиме переклади книг науковців Європи та Америки, книги українських та російських істориків, письменників і дисидентів.

Перше видання Бібліотеки україномовне, хоча у деяких випадках передбачаємо друк російськомовних книг. Сподіваємося, що буде можливість видати Бібліотеку й російською,
збільшивши цим коло її читачів. Плануємо також видання книг в електронному вигляді.

В 2015 році в Бібліотеки вийшли друком такі видання

 Оля Гнатюк. Відвага і страх. Пер. з польської М. Боянівської. – К.: Дух і Літера, 2015. (Сер. «БІБЛІОТЕКА СПРОТИВУ, БІБЛІОТЕКА НАДІЇ»). – ISBN 978-966-378-404-5
 Дмитро Стус. Василь Стус: життя як творчість. – К.: Дух і Літера, 2015. – 384 с. з іл. (Сер. «БІБЛІОТЕКА СПРОТИВУ, БІБЛІОТЕКА НАДІЇ»). – ISBN 978-966-378-396-3

Низка інших книг готуються до друку в наступному році.

«Розкажи синові своєму»

Керівник: Євген Шведков

 

В рамках проекту в трьох провідних європейських школах Києва (гімназії-інтернаті №299 на Оболоні; школі № 325 «Симха» (Щастя) і Технологічному ліцеї «Орт») для учнів 9–11 класів були прочитані лекції та проведені семінари на замовлені школами теми:
 Єврейська національно-культурна автономія 1918-1920-х років;
 Юдео-християнський діалог;
 Єврейсько-українські відносини;
 Агро-Джойнт в Україні (1921–1938 роки);
 Пам’ять про Бабин Яр (1941–2014 роки);
 Історія єврейського книгодрукування в Східній Європі;
 Єврейські адреси Києва (з екскурсіями);
 Єврейські адреси України;
 Єврейське народне мистецтво (мацеви, срібло, ритуальні предмети);
 Клейзмерська музика;
 Єврейські письменники – лауреати Нобелівської премії (Ісаак Башевіс Зінгер
та Шмуель Агнон);
 Феномен Культур-Ліги – єврейське образотворче мистецтво на межі 19–20
століть;
 Єврейське образотворче мистецтво XX століття;
 Єврейський театр XIX-XX століть;
 Єврейський кінематограф XX століття;
 Єврейські містечка України.
Були також проведені екскурсії по музеях Києва:
Єврейське мистецтво і єврейська тема у творчості художників України Національний художній музей України; Музей російського мистецтва, Музей однієї вулиці та ін.).

Єврейський арт-андеґраунд України 1960-1990-х років

Керівник: Леонід Фінберг

 

У СРСР у єврейських художників України майже не було можливості демонструвати свої роботи і комунікувати з аудиторією. Їхня робота була фактично підпільною. Роки «перебудови» змінили ситуацію, але не радикально: частина художників емігрувала, деякі,
на жаль, померли, і їхні роботи були розсіяні в багатьох приватних колекціях. До теперішнього часу твори цих талановитих і творчих людей не були зібрані разом і не були представлені широким колам громадськості в жодній галереї або музеї. Не було видано й спільного каталогу робіт цієї групи українських творців, які, безумовно, працювали та працюють на світовому рівні.

Виставка єврейського андеґраунду «Київська колекція» була підготовлена і відкрита 19 вересня 2015 року в Музеї Шевченка. До виставки було видано мистецький альбом-каталог «Київська колекція. Єврейська тема в творах художників України від 50-х років ХХ століття до сьогодення».

Презентація монографії «Творчість єврейських художників Східної Галичини»

Гість: Богдана Пінчевська

Монографію присвячено питанню становлення світського єврейського мистецтва у столиці Східної Галичини, Львові, в період 1900–1939 рр.

В якості основних чинників становлення осібного напрямку у мистецтві, котрий до вказаного періоду вважався додатковою складовою сакрального декоративно-ужиткового мистецтва юдаїзму, вказано особливості процесу становлення національної самототожності в полікультурному регіоні, особливості вищої художньої освіти для студентів єврейського походження, самоорганізаційну діяльність єврейських митців у вигляді створення художніх об’єднань, результати зусиль приватних колекціонерів та авторів проектів єврейських музеїв.

Також дискурсивне поле, створене польськими, українськими та єврейськими мистецтвознавцями, художниками та публіцистами на сторінках преси.