Історія табірного побуту дисидентів в листуванні Євгена Сверстюка, – Олексій Сінченко

У програмі  “Дух і Літера” на Ukrlife TV літературознавець, кандидат філологічних наук Олексій Сінченко представив тритомне видання листування Євгена Сверстюка з його дружиною Валерією Андрієвською, у якому віддзеркалено дух епохи та побут діячів українського дисидентського руху.

Юрій Скіра. Пастирські послання митрополита Андрея Шептицького як форма протесту проти Голокосту

Джерело: Юрій Скіра. Покликані: Монахи Студійського Уставу та Голокост. – Київ: Дух і Літера, 2019. – С. 39–51.

Юлія Ємець-Доброносова про книгу Дебори Фоґель “Акації квітнуть: Монтажі”

У мінімалістичній прозі і поезії Дебора Фоґель (1900–1942) творить унікальну філософію речей. Її положення не систематизовано, а химерно, але зі стилем і смаком, розкидано по різних текстах. Тож читання книжки перетворюється на пригоду-мандрівку із полюванням на парадоксальні тези такої філософії, хоч їх і не треба довго вишукувати. У збірці представлено написану на початку 1930-х років коротку прозу, в якій яскраво відбилися і ориґінальний стиль, і особливості естетичної теорії, яку створила Фоґель, і розуміння специфіки людського існування в місті серед істот і речей, квітів і манекенів, пригод і непотребу.

Фоґель називала свої есеї «монтажами», і таке авторське означення їх добре характеризує. (more…)

Юлія Ємець-Доброносова про книгу Кеті Карут “Почути травму”

Якщо спробувати уявити видання, яке демонструвало би розмаїття підходів і векторів осмислення травми і посттравматичного стресового розладу (ПТСР), то «Почути травму» буде прикладом, кращим за будь-яку енциклопедію. Співавторами книжки можна назвати не лише співрозмовників Кеті Карут, а й усіх теоретиків і практиків, про яких згадано на її сторінках, а також – більшість згаданих травмованих осіб. Дослідники, із якими спілкувалася Карут, свідомі того, що досвід травми часто має колективне і культурне значення, а ті, хто пережили його, надають іще й несвідоме історичне свідчення. Тож вислуховування свідчень травмованих осіб протягом десятиліть сприяло й переглядові уявлень про те, що значить пам’ятати і як реаґувати на те, що опирається добровільному прийняттю і усвідомленню. (more…)

Газета “День” про книгу А. Пучкова “Між навігаційними щоглами”

Чим дивували світ п’ять знавців архітектури минулих століть?

Культуролог, історик Андрій Пучков відомий своїми глибокими науково-популярними розвідками про теорію і практику архітектурознавства, професор кафедри теорії та історії мистецтв Національної академії образотворчого мистецтва й архітектури. Одна з останніх його праць «Між навігаційними щоглами» з підзаголовком «Профілі українських мистецтвознавців», що з’явилась у видавництві «Дух і Літера», присвячена п’ятьом мистецтвознавцям минулих століть — Адріану Прахову, Григорію Павлуцькому, Григорію Логвину, Володимиру Ясієвичу та Абраму Мардеру. (more…)