- 20 вересня-2 жовтня 2016 року – виставка Бориса Єгіазаряна «Місяць уповні», Національний музей ім. Тараса Шевченка.
- 18 вересня – 4 жовтня 2015 року – виставка «Київська колекція. Єврейська тема в творчості художників України від 50-х років ХХ століття до сьогодення», Національний музей ім. Тараса Шевченка.
- 25 листопада 2014 року – 25 січня 2015 року – виставка «Київська колекція» у галереї «Синій вечір».
- 7 – 8 листопада 2014 року в Ольштині відбувся фестиваль «Дні Параджанова у Польщі». У Ельблонзі відбудеться 5 – 6 грудня 2014, у Варшаві 9 – 10 січня 2015 року.
- 31 жовтня – 19 листопада 2014 року – виставка «Ковчег Ольги Рапай» у Галереї «КалитаАртКлуб».
- 25 вересня – 3 жовтня 2014 року – виставка книжкової графіки Анатолія Каплана (колекція Ігоря Гольфмана), Посольство Республіки Польща в Україні.
- 9 липня 2014 року – виставка «Американська допомога голодуючій Україні. 1921-1923″, Національний музей «Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні».
Книга Дениса Соболева пропонує незвичний підхід до єврейської інтелектуальної історії: вона розглядається не як історія нації чи релігійної групи, а як історія «острівної» цивілізації. З особливою увагою Соболев розглядає межі цієї цивілізації й точки її дотику з іншими культурами. Кожний з розділів книги присвячено одному з аспектів складної, а часто й трагічної взаємодії єврейської та європейської цивілізацій. Крок за кроком, книга Соболева аналізує ключові моменти єврейсько-європейської інтелектуальної історії: від історії хазар, поезії ібн Езри та прози ібн Шабтая до текстів Осипа Мандельштама, Вальтера Беньяміна, Жака Дерріди, і, нарешті, сучасного «російського» Ізраїлю.
На матеріалах архівних джерел, мемуарів, записаних авторкою усних спогадів корінних галичан: українців, поляків, євреїв – свідків подій, розглянуті соціальні, економічні умови життя трьох народів у міжвоєнні роки, в час Другої світової війни. Основна увага приділяється поведінці місцевого населення в роки так званого «остаточного розв’язання єврейського питання». Вперше публікуються імена галичан: поляків та українців, котрі були знищені фашистами за допомогу євреям. Більш повно, ніж у попередників, представлено дані про галичан – Праведників народів світу. Становить інтерес для істориків, соціологів, українознавців, тих, хто цікавиться історією, сучасністю, перспективою міжнаціональних взаємин.
В Германии его узнавали на улицах. Стоило ему появиться на каком-нибудь сборище, скажем, на ежегодной Франкфуртской книжной ярмарке, как тотчас, будто из-под земли, вырастали телевизионные камеры и не отпускали его до самого вечера. Для него – с его же подачи – создали Вуппертальский проект (обширную, рассчитанную на долгие годы программу, посвященную многовековым русско-немецким связям). Он стал профессором-исследователем, ему придали группу сотрудников, которую он шутливо назвал «бандой четырех». Немецкие университеты наперебой приглашали его читать лекции. Книги его раскупались. Словом, в Германии у него была самая настоящая слава. В России его тоже знали, но в основном в узком кругу. И хотя недавно в «Литературной газете» Евгений Евтушенко причислил его к трем или четырем самым значительным фигурам ХХ века, все же его известность на родине несравнима с его популярностью в Германии.
Таков один из парадоксов Льва Копелева.