Вітаємо пані Олю Гнатюк зі здобуттям нагороди Польського ПЕН-клубу!

Церемонія нагородження високою відзнакою імені Ксаверія, Мєчислава та Еразма Прушинських відбулася минулого вечора у Варшаві.

Пані Оля – історик, культуролог, перекладач, професор Києво-Могилянської академії та Варшавського університету. У 2015 році її книга “Відвага і страх” здобула гран-прі Форуму видавців у Львові. “Відвага і страх” (укр. вид.: Дух і Літера, 2015, 2018) – масштабне, глибоке і дуже особистісне дослідження поведінки людей у Львові за часів сталінської та гітлерівської окупацій, про виживання, ворожість і солідарність українців, поляків та євреїв перед обличчям смерті.

Ми щиро вітаємо пані Олю з новим інтелектуальним тріумфом, пишаємося її визнанням та бажаємо нових, не менш блискучих книжок.

Презентація нових книг видавництва “Дух і Літера” у Будинку кіно

У п’ятницю, 9 листопада, у Блакитній вітальні київського Будинку кіно (вул. Саксаганського, 6) відбудеться презентація нових книжок видавництва “Дух і Літера”.

Участь у заході візьмуть керівники видавництва Леонід Фінберг та Костянтин Сігов, кінознавець Юрій Морозов та режисер Роман Балаян.

Початок о 17:30.

Запрошуємо!

Єгупець: Художньо-публіцистичний альманах №27

Художньо-публіцистичний альманах “Єгупець”, присвячений стосункам української та єврейської культур, виходить двічі на рік і включає твори художньої літератури, наукові статті, публіцистику. Матеріали публікуються двома мовами – російською та українською.

27-й номер альманаху відкривається текстом виступу Йосифа Зісельса на круглому столі Українсько-єврейських зустрічей у Покантіко, США у 2017 році, “Українські та єврейські дисиденти: від спільної боротьби до самореалізації в національних державах”. Розділ “Проза” містить оповідання Михайла Короля, Фрідріха Горенштейна, Олени Стяжкіної. У цьому ж розділі представлені роботи шкіл перекладів Центру юдаїки: тут читач може ознайомитися з новими, раніш не публікованими перекладами творів сучасних івритомовних авторів – Аймана Сиксека, Сайєда Кашуа, Ефраїма Кішон, – та “батьків” їдишської класики – Іцхока Лейбуша Переца та Шолом-Алейхема. Рубрика “Поезія” представлена віршами вже знайомої постійним читачам “Єгупця” Інни Лісової та прем’єрними поетичними добірками Катерини Сінченко, Ії Ківи та Ані Хромової, що переклала з івриту поезії Єгуди Аміхая. Розділ “Критика та публіцистика” починається роздумами філософа Володимира Біблера про культуру й освіту, продовжується вибраними інтерв’ю з другої книги з серії “Майдан. Свідчення” та закривається оглядом заходів, що проходили в Києві до 75-ї річниці трагедії в Бабиному Яру.

(more…)

Ольґерд Іполит Бочковський. Вибрані праці та документи. – Т. 2

Другий том вибраних праць українського соціолога Ольґерда Іполита Бочковського (1885–1939) містить його розвідки: Т. Ґ. Масарик, національна проблема та українське питання (1930) та Боротьба народів за національне визволення. Націологічні нариси (1932). Третя робота – Вступ до націології (1991–1992) – є викладом основних положень започаткованої Бочковським теорії виникнення, формування та розвитку модерної нації, яку він назвав націологією.
Видання розраховане на широке коло читачів.

Ольґерд Іполит Бочковський. Вибрані праці та документи. – Т. 1

Перший том вибраних праць українського соціолога Ольґерда Іполита Бочковського (1885–1939) містить три його ранні праці: «Фінляндія і фінляндське питання» (1916), «Поневолені народи царської імперії, їх національне відродження та автономічні прямування (до національної справи в Росії)» (1916) та «Національна справа (Статті про національне питання в зв’язку з сучасною війною)» (1918, 1920). У цих роботах науковець виклав свою концепцію національного відродження поневолених народів, їхнього перетворення у модерні нації та змагання за здобуття або відродження власної державності. До тому включені також три статті Бочковського 1933 р. з критикою позиції західноєвропейських політичних діячів щодо Голодомору та терору в підрадянській Україні.

(more…)

Моисей Береговский. Еврейский музыкальный фольклор (текстовая вкладка к собранию дисков)

Художні та історико-культурні виставки (путівник)

(more…)

Денис Соболєв. RES JUDAICA. Євреї і Європа

Книга Дениса Соболева пропонує незвичний підхід до єврейської інтелектуальної історії: вона розглядається не як історія нації чи релігійної групи, а як історія «острівної» цивілізації. З особливою увагою Соболев розглядає межі цієї цивілізації й точки її дотику з іншими культурами. Кожний з розділів книги присвячено одному з аспектів складної, а часто й трагічної взаємодії єврейської та європейської цивілізацій. Крок за кроком, книга Соболева аналізує ключові моменти єврейсько-європейської інтелектуальної історії: від історії хазар, поезії ібн Езри та прози ібн Шабтая до текстів Осипа Мандельштама, Вальтера Беньяміна, Жака Дерріди, і, нарешті, сучасного «російського» Ізраїлю.

(more…)

Жанна Ковба. Людяність у безодні пекла. Поведінка місцевого населення Східної Галичини в роки «Остаточного розв’язання єврейського питання»

На матеріалах архівних джерел, мемуарів, записаних авторкою усних спогадів корінних галичан: українців, поляків, євреїв – свідків подій, розглянуті соціальні, економічні умови життя трьох народів у міжвоєнні роки, в час Другої світової війни. Основна увага приділяється поведінці місцевого населення в роки так званого «остаточного розв’язання єврейського питання». Вперше публікуються імена галичан: поляків та українців, котрі були знищені фашистами за допомогу євреям. Більш повно, ніж у попередників, представлено дані про галичан – Праведників народів світу. Становить інтерес для істориків, соціологів, українознавців, тих, хто цікавиться історією, сучасністю, перспективою міжнаціональних взаємин.

(more…)

Бурная и парадоксальная жизнь Льва Копелева

В Германии его узнавали на улицах. Стоило ему появиться на каком-нибудь сборище, скажем, на ежегодной Франкфуртской книжной ярмарке, как тотчас, будто из-под земли, вырастали телевизионные камеры и не отпускали его до самого вечера. Для него – с его же подачи – создали Вуппертальский проект (обширную, рассчитанную на долгие годы программу, посвященную многовековым русско-немецким связям). Он стал профессором-исследователем, ему придали группу сотрудников, которую он шутливо назвал «бандой четырех». Немецкие университеты наперебой приглашали его читать лекции. Книги его раскупались. Словом, в Германии у него была самая настоящая слава. В России его тоже знали, но в основном в узком кругу. И хотя недавно в «Литературной газете» Евгений Евтушенко причислил его к трем или четырем самым значительным фигурам ХХ века, все же его известность на родине несравнима с его популярностью в Германии.
Таков один из парадоксов Льва Копелева.

(more…)